«Майбутнє сидить у студентських рядах»: виступ Ігоря Цигвінцева на конференції про державність

Ігор Цигвінцев, аспірант Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України та співробітник Інституту прикладної педагогіки, взяв участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Роль і значення освіти у збереженні і розвитку української державності», що відбулася 27 листопада 2025 року. Конференцію організували департамент гуманітарної політики Вінницької облдержадміністрації спільно з сімома закладами освіти: Вінницькою академією безперервної освіти, Вінницьким гуманітарно-педагогічним коледжем, Барським гуманітарно-педагогічним коледжем ім. Михайла Грушевського, Луцьким педагогічним коледжем Волинської обласної ради, Чортківським гуманітарно-педагогічним коледжем ім. Олександра Барвінського, Уманським гуманітарно-педагогічним фаховим коледжем ім. Т.Г. Шевченка та методичним об’єднанням закладів фахової передвищої освіти Вінницької області. До участі були запрошені викладачі, науковці, докторанти, аспіранти, студенти, вихователі, учителі та управлінці освіти – фактично вся широка екосистема української педагогічної спільноти.

У межах конференції Ігор Цигвінцев представив доповідь «Освіта як спосіб не зруйнувати державу власноруч». У стислій версії його виступ зосереджувався на думці, що освіта – це «інституція повільної дії», яка визначає життєздатність держави не сьогодні, а через двадцять-тридцять років. Він наголосив, що кризи освіти подібні до підземних тріщин: вони довго не помітні, але з часом здатні підірвати цілу конструкцію державності. Водночас правильні рішення в освіті працюють як «вакцина від політичної деструкції», формуючи покоління, здатне до критичного мислення, відповідальності та складних рішень.

Доповідач підкреслив, що якість педагогічної освіти визначається не тільки програмами чи фінансуванням, а передусім людьми, які або дисципліновано відтворюють професійну культуру, або дозволяють їй розчинитися в імітаціях. Він звернув увагу на глобальну кризу вчительської професії, дефіцит педагогів, міграційні та воєнні виклики для української освіти й особливу місію педагогічних університетів як інституцій, що фактично «тримають майбутнє країни». Саме тому відповідальність викладача, на його думку, є не романтикою, а елементом національної безпеки.

Школа може бути вакциною проти політичної деструкції.
А може — ідеальним середовищем для її вирощування.

Участь ІПП у цьому заході стала важливою частиною нашої місії – підтримувати розвиток педагогічної думки, об’єднувати професійну спільноту та посилювати роль освіти як стратегічного ресурсу української державності.

Поділіться цим дописом

Інші дописи

Філософія

Пауло Фрейре і прикладна педагогіка: як повернути дитині голос у власному навчанні

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Пауло Фрейре, XX ст. (1921–1997) Педагогічна лінза: Педагогіка пригноблених і діалогічна освіта — навчання як акт визволення, де учень

Читати далі
Філософія

Еріх Фромм і прикладна педагогіка: як відрізнити любов до дитини від любові до себе через дитину

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Еріх Фромм, XX ст. (1900–1980) Педагогічна лінза: «Мати чи бути» у вихованні — різниця між любов’ю-володінням (дитина як мій

Читати далі
Філософія

Ганна Арендт і прикладна педагогіка: чому бути дорослим — це найважливіша роль у вихованні

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Ганна Арендт, XX ст. (1906–1975) Педагогічна лінза: Amor mundi (любов до світу) і відповідальність дорослого за «введення» дитини у

Читати далі
Філософія

Фрідріх Ніцше і прикладна педагогіка: як виховати дитину, яка не боїться бути собою

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Фрідріх Ніцше, XIX ст. (1844–1900) Педагогічна лінза: Воля до самоподолання і творчості — виховання дитини, яка не підлаштовується під

Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *