Інститут прикладної педагогіки долучився до міжнародної конференції МДПУ

29–30 січня 2026 року відбулася масштабна наукова подія – Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні трансформації педагогічної освіти: проблеми теорії і практики». Захід, що об’єднав провідних науковців та практиків із різних куточків світу, пройшов на базі багаторічного партнера нашого Інституту – Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.

Ця конференція стала вже другою знаковою платформою для спільної роботи в межах реалізації Меморандуму про співпрацю між ІПП та МДПУ. Участь представників нашого Інституту в таких заходах підтверджує спільне прагнення до модернізації освітньої галузі та зміцнення наукових зв’язків на національному та міжнародному рівнях.

Штучний інтелект як нова мета-компетенція

Особливу увагу учасників конференції привернула робота секції, присвяченої світовому досвіду модернізації педагогічної освіти. Саме тут із доповіддю виступила заступниця директора Інституту прикладної педагогіки, докторка історичних наук, професорка Тетяна Бевз.

Тема її доповіді – «Генезис та системна інтеграція ШІ в педагогічну освіту: від цивілізаційного виклику до мета-компетенції вчителя» – викликала жваву дискусію. Тетяна Анатоліївна представила ґрунтовний аналіз еволюції технологій: від теоретичного фундаменту Алана Тюрінга до реалій 2026 року, де штучний інтелект став невід’ємною частиною професійної діяльності педагога. Основна теза доповіді полягала в тому, що ШІ сьогодні трансформувався з амбітної ідеї у статус базової мета-компетенції, яка визначає професійну спроможність сучасного вчителя.

Гуманістичний вимір цифрової трансформації

Під час секційного засідання було детально обговорено питання збереження «людського обличчя» освіти в епоху алгоритмів. Професорка Бевз наголосила на таких ключових аспектах:

– Партнерство, а не заміна: Цифрові інструменти мають виступати інтелектуальними партнерами, що звільняють вчителя від рутинного адміністрування та технічного планування.

– Час для наставництва: Автоматизація процесів дає педагогу можливість зосередитися на головному – живому спілкуванні, емпатії та індивідуальній підтримці кожного учня.

– Кураторство смислів: Вчитель нової генерації стає когнітивним наставником, який вчить дітей критично інтерпретувати дані, отримані від інтелектуальних систем, та формувати власні ціннісні орієнтири.

Міжнародний масштаб та вдячність партнерам

Захід став майданчиком для потужного міжкультурного діалогу, об’єднавши дослідників з України, Італії, Латвії, Ізраїлю та Німеччини. Це дозволило порівняти вітчизняні розробки з кращими світовими практиками цифровізації освіти.

Адміністрація Інституту прикладної педагогіки висловлює щиру вдячність керівництву МДПУ імені Богдана Хмельницького: ректорці Наталі Фалько, деканесі Наталі Гузь та завідувачці кафедри Маргариті Воровці. Високий рівень організації та відкритість до інноваційного пошуку зробили цю зустріч надзвичайно плідною.

Ми впевнені, що напрацювання конференції ляжуть в основу нових освітніх програм та проектів, які допоможуть українським вчителям впевнено крокувати в майбутнє, поєднуючи технологічний прогрес із глибинними гуманістичними традиціями.

Поділіться цим дописом

Інші дописи

Філософія

Пауло Фрейре і прикладна педагогіка: як повернути дитині голос у власному навчанні

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Пауло Фрейре, XX ст. (1921–1997) Педагогічна лінза: Педагогіка пригноблених і діалогічна освіта — навчання як акт визволення, де учень

Читати далі
Філософія

Еріх Фромм і прикладна педагогіка: як відрізнити любов до дитини від любові до себе через дитину

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Еріх Фромм, XX ст. (1900–1980) Педагогічна лінза: «Мати чи бути» у вихованні — різниця між любов’ю-володінням (дитина як мій

Читати далі
Філософія

Ганна Арендт і прикладна педагогіка: чому бути дорослим — це найважливіша роль у вихованні

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Ганна Арендт, XX ст. (1906–1975) Педагогічна лінза: Amor mundi (любов до світу) і відповідальність дорослого за «введення» дитини у

Читати далі
Філософія

Фрідріх Ніцше і прикладна педагогіка: як виховати дитину, яка не боїться бути собою

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Фрідріх Ніцше, XIX ст. (1844–1900) Педагогічна лінза: Воля до самоподолання і творчості — виховання дитини, яка не підлаштовується під

Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *