Голос Стефаника звучить для світу: Василь Шуляр став лауреатом премії Василя Стефаника

14 травня на Івано-Франківщині відзначили 155-ту річницю від дня народження Василя Стефаника. Традиційно цього дня у його рідному селі Русів відбулося нагородження переможців обласної літературної премії. У номінації «Твори, що популяризують творчість Василя Стефаника» перемогу здобув директор Інституту прикладної педагогіки, доктор педагогічних наук Василь Шуляр.

Урочистості розпочалися в центрі села та продовжилися біля могили родини Стефаників. Основне дійство розгорнулося на території садиби-музею, де панувала атмосфера «світу людей» та «світу природи», про які писав Майстер. Особливої ваги заходу додали виступи праправнука письменника та мистецьке втілення образів Стефаника актором Тарасом Василюком.

Монографія як міст між Україною та Ісландією
Василь Шуляр спільно з Володимиром Гладишевим представили практико-орієнтовану монографію «Національно-незламні: “Світ природи” і “світ людей” Василя Стефаника й Халлдора Лакснесса».
Під час виступу Василь Іванович наголосив на унікальності видання:
Тримовність: Частина книги викладена українською, англійською та ісландською мовами для міжнародної популяризації української класики.
Методична цінність: Книга дає відповіді вчителям та студентам, як саме сьогодні потрібно проживати та відчувати літературне слово.
Символізм: Праця була завершена у незламному місті-герої Миколаєві, що додає їй особливого ціннісного підтексту.

«Ми хотіли донести слово Василя Стефаника усьому світові», — підкреслив лауреат у своїй промові.

Визнання та партнерство
Нагороди переможцям вручали представники обласної влади та комісії з присудження премії. Подія пройшла у надзвичайно теплому, по-родинному щирому форматі.

Для нашого Інституту це визнання є надзвичайно вагомим. Воно підтверджує, що сучасна педагогічна наука повинна базуватися на глибокому знанні національного коду та його інтеграції у світовий контекст.
Щиро вітаємо Василя Івановича з цією високою державною нагородою! Бажаємо, щоб енергія Стефаниківського слова і надалі надихала на нові освітні звершення!

Поділіться цим дописом

Інші дописи

Філософія

Еріх Фромм і прикладна педагогіка: як відрізнити любов до дитини від любові до себе через дитину

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Еріх Фромм, XX ст. (1900–1980) Педагогічна лінза: «Мати чи бути» у вихованні — різниця між любов’ю-володінням (дитина як мій

Читати далі
Філософія

Ганна Арендт і прикладна педагогіка: чому бути дорослим — це найважливіша роль у вихованні

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Ганна Арендт, XX ст. (1906–1975) Педагогічна лінза: Amor mundi (любов до світу) і відповідальність дорослого за «введення» дитини у

Читати далі
Філософія

Фрідріх Ніцше і прикладна педагогіка: як виховати дитину, яка не боїться бути собою

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Фрідріх Ніцше, XIX ст. (1844–1900) Педагогічна лінза: Воля до самоподолання і творчості — виховання дитини, яка не підлаштовується під

Читати далі
Філософія

Джон Локк і прикладна педагогіка: хто пише на «чистому аркуші» вашої дитини — ви чи алгоритм

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Джон Локк, XVII–XVIII ст. (1632–1704) Педагогічна лінза: Tabula rasa і виховання через середовище — дитина народжується «чистим аркушем», і

Читати далі
Філософія

Іммануїл Кант і прикладна педагогіка: як виховати дитину, якій не потрібен наглядач

🧭 Картка філософа Ім’я та епоха: Іммануїл Кант, XVIII ст. (1724–1804) Педагогічна лінза: Категоричний імператив як внутрішній моральний компас — дитина вчиться діяти не з

Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *