Як захистити вчителів від вигорання під час війни: роль переосмислення емоцій

The effects of war on teachers’ burnout: The moderating role of emotion regulation

  • Автори: Деметрія Гіла Нойштадтер, Дана Роуз Коен, Дана Ласрі та інші 
  • Рік публікації: 2026
  • Журнал / джерело: Psychiatry Research 
  • Тип дослідження: Емпіричне (онлайн-опитування 329 вчителів)
  • Контекст / країна:  Ізраїль, період війни Ізраїль-Хамас (через 8 місяців після початку) 

Вчителі часто стикаються з високим рівнем стресу, який значно посилюється під час війни. Це загрожує професійним вигоранням — станом повного емоційного та фізичного виснаження. Науковці хотіли зрозуміти, що саме більше впливає на вигорання: об’єктивні факти пережитої небезпеки (наприклад, перебування під обстрілами) чи суб’єктивне відчуття постійного стресу. Головною метою було з’ясувати, чи допомагає стратегія «когнітивного переосмислення» (вміння подивитися на ситуацію під іншим кутом) зменшити ризик вигорання навіть за умови прямого впливу війни.

Стрес небезпечніший за факти: Суб’єктивне відчуття страху та безпорадності значно сильніше пов’язане з вигоранням, ніж сам факт пережитих воєнних подій.
Емоційний щит: Вчителі, які частіше використовують стратегію переосмислення ситуації, мають значно нижчий рівень професійного виснаження.
Згладжування наслідків: Вміння змінювати перспективу «пом’якшує» зв’язок між небезпекою та вигоранням — такі педагоги менше страждають від наслідків пережитої травми.
Важливість звички: Постійне використання навичок регуляції емоцій робить їх доступнішими та ефективнішими саме в моменти пікових криз.

  • Самооцінка: Дані базуються на анкетах, які заповнювали самі вчителі, що може містити суб’єктивні спотворення.
  • Специфіка вибірки: Дослідження охопило ізраїльських вчителів, тому результати можуть відрізнятися в інших культурних контекстах або за інших умов війни.
  • Моментний зріз: Опитування проводилося одноразово, що не дозволяє повноцінно відстежити динаміку змін психологічного стану протягом тривалого часу.